1. Формуйте у дитини позитивне ставлення до садка (багато іграшок, багато друзів).
2. Перед оформленням дитини в ДНЗ декілька днів погуляйте по території, залучайте дитину до рухливих та самостійних ігор, контактів з іншими дітьми.
3. Виховуйте в дитини навички самостійності, підтримуйте комплекс «Я САМ», щоб дитина в ДНЗ не почувалася безпорадною й самотньою.
4. Не залякуйте дитину садком, не погрожуйте залишити її тут у разі непослуху.
5. Перші дні залишайте дитину на 2 – 3 години до сну, поступово продовжуючи час перебування дитини в дитячому садку.
6. Вдома викликайте позитивні спогади від побаченого, бажання швидше піти до садка.
7. Увечері розпитайте дитину, як пройшов день у садочку, ознайомте усіх членів родини з тим, чим цікавим був день для малюка.
8. Постійно радьтеся з вихователем, якщо дитина трохи притомилася, нехай декілька днів приходить до дитсадка тільки на прогулянку.
9. Домашній режим та режим дитячого садка повинні мати однакову послідовність.
10. Успішна адаптація дуже залежить від рівня розумового розвитку дитини, рівня самостійності та комунікативних навичок, тому якомога більше спонукайте дитину до спілкування, не уникайте її запитань.

    Виховання в дитячому садку надає безліч можливостей.

• По-перше, це отримання самостійності. Дитина значно швидше і легше опанує навички самообслуговування, навчиться їсти, одягатися і роздягатися, прибирати за собою.
• По-друге, неабияку роль у розвитку дитини відіграє дитяче оточення. Це особливо важливо для перших і єдиних дітей в сім’ї. Діти вчаться взаємодіяти з іншими на основі домовленості, стримувати особисті бажання, ділитися тим, що мають самі. Це відбувається без повчань дорослих, лише за рахунок спілкування з іншими дітьми.
• По-третє, садок допомагає дитині позбавитися від егоцентричних настанов (прагнення дитини судити про все, що відбувається, з власної позиції і заперечувати всі інші). Дошкільнята, що відвідують дитячий садок, здатні враховувати позицію і думку іншого вже в чотири роки, в ситуації ж сімейного виховання егоцентричні настанови зникають лише в 5 – 6 років, інколи можуть зберігатися і до 7 – 8 років.

    Ці психологічні моменти особливо важливі для формування особистості дитини. Але не слід забувати і про медико-педагогічні аспекти: режимне харчування, відпочинок, прогулянки, заняття, забезпечення нормального догляду і нагляду.

    Адаптація – це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садок безсумнівно є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, що склалися, від умов перебування в дошкільному закладі.

    Головне, треба пам’ятати, що до 2 – 3 років у дитини немає досвіду спілкування з однолітками. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер у грі, взірець для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі та співпраці. Однолітки цього дати ще не можуть, оскільки самі потребують того ж самого. Тому дитина не може швидко адаптуватися до дошкільного закладу, оскільки сильно прив’язана до матері, та її зникнення викликає бурхливий протест малюка, особливо якщо він вразливий і емоційно чутливий.